Привіт! Мене звати Демкевич Андрій (Дмитро Явір). Я новий користувач у Hive. Кілька тижнів назад, познайомився із трьома дівчатами: Олею, Вікторією та Даринкою, які цікаво щось обговорювали. Я поцікавився їх розмовою, і так вони мене запросили до Хайву.

Трішки про себе

Я народився 1 листопада 1996 року у провінсійному містечку Яворів.

Фото з ресурсу за посиланням:http://tvoemisto.tv/exclusive/kudy_poihaty_na_vyhidni_zi_lvova_do_legendarnyh_pidzemel_z_korolivskymy_skarbamy_105301.html

Перші роки, зростав у оточення найрізноманітніших людей. Тут познайомився із двома найкращими своїми друзями. Словом, всі ми народились першими числами осені. Тут здобув середню освіту у школі №2 "Школа під ратушею". Саме у цьому місті вперше закохався, обрав собі чудове хоббі, та відклав у пам'яті велику кількість незабутніх історій, веселих та сумних.
У 2013 році вступив навчатись до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Степана Зеноновича Ґжицького. Навчання в університеті, це окрема, цікава, сповнена подіями історія, від якої часно пробиває сльоза. Там я пережив чимало пригод, здобув неабиякі знання, і виріс як особистість. Очолював та брав участь в організації різних заходів: від театральних постанов до благочинних поїздок до сиротинця та дому пристарілих.

Паралельно із навчанням, працював на будівництві та помічником оператора пакувальних автоматів на підприємстві "Кормотех". Там, ми виготовляли корми для ваших домашніх улюбленців. А згодом подався до Криївки - відомий на всю україну ресторан, що знаходиться "десь на Площі Ринок". Колектив та атмосфера закладу тримає мене і до сьогодні.

Хоббі

Завдяки письменництву я тут. Полюбляю спорт, та не досяг конкретних успіхів, аби ними хвалитись, а ось письмо зумовило зміни до поглядів на життя. Я не можу поки себе назвати письменником ( поетом чи прозаїком), але я відмінних фантазер. Із малечку я придумував чимало всіляких історій. Та не знав як реалізовувати свої фантазії. У 2009 році на уроках з Української мови я вперше написав вірша. Від тоді у мене їх кілька десятків, та ніде не публікувався, бо не досяг потрібної майстерності у цьому. Згодом, на уроках з Української літератури зрозумів: свої фантазії можна подавати у вигляді романів.
Першою спробою був роман про піратів: "Бідолаха у неволі". Словом, цей твір я так і не дописав. Але згодом, різні за походженням думки поєднались, і на фоні суспільного страху перед "кінцем світу 2012" народилась ідея роману "Возз'єднанець"

Із 2010 року я тричі переписав першу частину цього епосу. Із антиутопії та футуризму, твір переріс у повноцінний фентезійний епос. Тут тобі і "легендаріум" із початком світу та появою у ньому життя, старовинні вимерлі народи, культури, релігії та мови, мапи, і переплетені сюжетні лінії головних та "глобальних" героїв.

Для написання книги, я збирав чимало інформації та спілкувався з багатьма цікавими людьми. Поки пишу її, не помічаючи, змінююсь. Трішки співав у хорі, займався боксом, вчився грати на гітарі, відвідував поетичні гуртки та подорожував.

Чому я тут?

Люблю "пофілософити", спілкуватись із цікавими, на мій погляд, людьми. Чимось зможу дивувати вас, а також, сподіваюсь почерпнути у вас цікаві ідеї та думки.
Сюди мене запросили @olga.maslievich, та її донечки @bugavi та @darine.darine. Вони допомогли мені зареєструватись, цікаво розповіли про Hive, та подарували смачну каву, під аромат якої я пишу свій перший пост.

Надалі сподіваюсь отримати нові знайомства і разом розвивати український контент. Хай нам усім щастить!