Як подолати дракона. Англійська в Ірландії

🔸 Етап 1: мовчання і відчай

Два роки тому я опинилася в Ірландії. Якщо чесно, перші вісім місяців можна сміливо викреслити. Це був час болю, суцільного відчаю і туги за минулим життям. Очікування повернення "ось-ост" і відчуття, що англійська мені просто не дається.

Я нікого не чула, не розуміла, і постійно думала: «Всі навколо такі розумні, їм вдається, а в мене не ті радари у вухах" все розпливається в один потік абракадабри😔

Все змінилося, коли переїхала в Stradbally до баби Рози, почала працювати на свого кріпі боса — і вперше відчула: англійська мені потрібна.

Не як абстрактне «колись стане у пригоді», а прямо зараз — щоб вижити в роботі, у спілкуванні, у побуті.

🔸 Етап 2: навчання і впевненість

За рік закінчила курс FET (OETB) 5 рівня (B2). Сертифікат ще чекаю, бо в Ірландії це довгий процес. Але для мене головне не папірець, а те, що я вже можу чути, розуміти і відповідати. Навіть жартувати англійською. Вмикаю радіо, коли прокидаюсь, щоб англійська мова ставала звичкою. Чути і розуміти.

Дракон все ще великий, але тепер я знаю: він переможний.

🔸 Етап 3: робота і практика

Я відпрацювала перші три тижні на своїй другій офіційній роботі в Ірландії, і нарешті, вона мені подобається. Я розумію майже все, коли люди говорять простою мовою.

Говорю поки що простими реченнями. Не використовую умовні конструкції з «used to», «wish», «if» та подібними — ще не знаю, як їх правильно вбудувати в мій словник. Навчилась говорити "over" та "completed" замість finish або end (коли йдеться про закінчення)

Але я роблю головне: використовую будь-яку можливість говорити.

🔸Етап 4: не мовчати

Я довго намагалася відмовчуватись, кивати головою й удавати, що все зрозуміло. Казати "ок" замість "I got it" і скорочувати свої відповіді наскільки це можливо.

Але це не працює! Єдиний спосіб прокачати розмовну англійську — говорити. Хоч якось. Хоч неправильно. Хоч по-дитячому простими словами.

Наприклад, завтра я йду волонтером у місцеву церкву — тільки для того, щоб поспілкуватися з носіями. Це теж спосіб вчитися. Бо важливо не тільки чути англійську, а й чути свій власний голос, як він вимовляє англійські слова.

Бажаю всім українцям в Ірландії успіху в цій непростій, але дуже потрібній боротьбі з драконом англійської🫶

Діліться своїми порадами й історіями — бо кожен із нас знаходить свій шлях, але разом ми можемо пройти його легше.

Поділіться дописом з друзями, якщо було корисно