Доброго дня учасники спільноти!
Події сьогодення повернули мене в далеке минуле і змусили згадати, як буває важко у наш час вижити.
Я перепрошую, що цей пост не радісний, але мені просто потрібно виговоритися, а мій блог це найкраще, що у мене зараз є.
У далекому минулому я зіткнулася зі зрадою близької людини. Дуже близького...
І ось знову цей момент тільки актори змінилися, а головна героїня залишилася та ж.
Після тих подій зовсім перестала довіряти людям. Я розумію це не правильно, така захисна реакція пішла.
Через довгий час почала трохи довіряти і знову ніж у спину. Адже не дарма кажуть "Довіряй, але перевіряй". Швидше за все це не про мене, якщо довіра то повна.
У моєму випадку таку ситуацію переживаю дуже важко. Це трохи вибиває із потрібного темпу життя. З'являється апатія до всього, я розумію це не правильно і треба з цим боротися. Питання полягає в чому... Як боротися зі своїми емоціями та враженнями від того, що сталося?
Може хтось підкаже діючий спосіб. Буду дуже вдячна!
Зрада буває різною, а от вихід з депресії у кожного свій. Я наприклад пірнаю з головою у своє хобі вишивку, працюю до втрати тиску, щоб доповзти до подушки і ні про що не думати. А ще гарно допомогають подорожі, навіть у новий магазин.
Більше спорту і більше роботи точно не завадить.
Хоча в нашому суспільстві це не дуже принято, але, на мою суб'єктивну думку, вам треба до психолога. Поговоріть із спеціалістом, він порадить вам щось... принаймні вкаже де та в яку сторону "копати"
Можна взнати, чому склалась така думка?
Ви самі задаєте питання: "З'являється апатія до всього, я розумію це не правильно і треба з цим боротися. Питання полягає в чому... Як боротися зі своїми емоціями та враженнями від того, що сталося?"
Краще на це питання може відповісти психолог, тобто спеціаліст. Чи не так?))