Вишні у власному соці

in Team Ukraine4 years ago (edited)

вишні у власному соку.jpg

Привіт, друзі! Вчора я розповідала вам, як ми всією сім’єю обривали вишні на закинутій ділянці, яка належить нашій родині. Сьогодні я розповім вам, що ми зробили з цими вишнями.

Найбільш давнім та універсальним способом зберегти вишні для того, щоб їх потім можна було використовувати при приготуванні різних десертів – це законсервувати вишню у власному соку. Але для цього потрібно видалити всі кісточки з вишень. Оскільки наші вишні були не найкращої якості, тобто вже дещо перестиглі, то ми вирішили розпочати ввечері того ж дня, коли ми зірвали ягоди з дерева.

Для цього довелося почекати, поки не заснуть діти. Лише після цього ми змогли взятися до цієї марудної роботи. Я вирішила використати подарунок, який моя мама зробила нам з чоловіком декілька років тому, коли ми посадили вишеньки тоді ще біля фундаменту нашого майбутнього будинку. Я взяла спеціальний пристрій для видалення кісточок з вишневих ягід (так, є й такі 😀).

Він працює так: ви кладете вишеньку у спеціальний жолоб, вона скочується у ямку із отвором, діаметр якого лише зовсім трішки більший за діаметр середньостатистичної вишневої кісточки. Тоді ви натискаєте на ручку на пристрої і спеціальний стрижень натискає на вишню, який проходить через м’якоть і видавлює кісточку крізь отвір вниз, у спеціальний контейнер. М’якоть залишається і скочується вниз, у тарілку, коли пружина піднімає ручку вгору. Дуже простий, але, на мою думку, геніальний пристрій. Єдиним мінусом є те, що з дуже дрібними вишнями важко працювати, ви можете пропускати вишні з кісточками. Проте чоловік потім випробовував пристрій на вишеньках більшого розміру і більш твердих (це зображено на фото внизу), то казав, що працює ідеально, чітко, як швейцарський годинник. 😉

IMG_20200708_192941COLLAGE.jpg

Отож, я за допомогою кісточковидавлювача, а чоловік – французького ножа для чистки овочів дві години видавлювали кісточки з вишень. Почистивши маленьке відерце, ми відчули, що втомились і вирішили більше відро залишити на завтра. Плюсом було те, що після грози надворі суттєво похолодало, то ж було менше шансів, що вишні зіпсуються. Очищені вишні я засипала цукром у пропорції склянка цукру на 1 кг очищених від кісточок вишень (вони мають стояти так 12 годин).

Наступного дня ми змогли приступити до чищення вишень лише під обід. У відрі стало більше зіпсованих вишень, але все ж вони доволі непогано пережили ніч. Ми з чоловіком вирішили використати давній спосіб чищення вишень, який використовувала раніше моя мама – за допомогою гренадлів. Це виявився доволі зручний метод для дрібних вишень, кісточка зручно захоплюється петелькою на кінці гренадлі.

вишні у власному соку 4.jpg

вишні у власному соку 5.jpg

Та все ж через три години чищення ми не змогли впоратися з усім відром, то ж решту вишень ми просто помили, висушили, розстеливши тонким шаром, перебрали від зіпсованих ягід і, поскладавши у кульочки, заморозили. Ми подумали, що компот можна варити і з ягід із кісточками 😎.

Очищені вишні я засипала цукром і поставила настоюватися. Далі настав час для вчорашньої порції. Я поставила каструлю із вишнями, з яких вийшов сік, на вогонь і довела їх до кипіння. Тоді я розклала вишні у простерилізовані банки і залила їх власним соком. Потім я ще додатково простерилізувала закриті кришками банки ще декілька хвилин у каструлі з киплячою водою. Все, тепер ці вишні можна зберігати декілька років і використовувати для різних десертів у якості смачної начинки.

вишні у власному соку 2.jpg

вишні у власному соку 3.jpg

Sort:  

Woo, beautiful colors, good job,

thanks! 😃