Привіт, друзі!
Зараз я живу в Тревізо, чудовому місті на півночі Італії. Тут багато води, адже через місто протікає дві річки, Сілє і Каньян.
Кожного дня, їдучи на роботу я спостерігаю за качками, чайками, які живуть біля річки.
Качки уміло майструють собі гнізда на воді, близько берега і висиджують потомство.
Деякі пари вже мають виводки і весело з ними чимчикують по березі ріки.Малі розбігаються в різні боки, а качка мама намагається їх зібрати до купи.
Пару днів падав дощ. Було мокро і холодно. Навіть качки, що люблять воду повиходили на берег щоб трохи зігрітися.
Недавно мою увагу привернув такий випадок. Я поверталася з роботи. Побачила як лебідь кусав, скубав молоду лебідку. Вона була знесилена, вся мокра. Пір'я було брудне. Лебідка була ледве жива, не мала сили чинити опір. А лебідь наполегливо примушував її кохатися.Щось не по собі стало від побаченого. Врешті лебідка таки зібралася з силами і вирвалася від наполегливого кавалєра. Я була рада за неї і дуже зла на лебедя.
Така вона любов! Зла!
Тепер лебідки не видно. Напевно також висиджує малих.Весна.
А лебідь сумує. Кружляє одиноко на плесі річки. Гордий і красивий.
Вчора підплив досить близько до берега. Привіт, красеню!
Буду чекати коли лебідка появиться з малими. Цікаво, скільки їх буде.
А ви, друзі любите спостерігати за тваринами, птахами?