На далекій півночі, де володарювала вічна зима, стояв льодяний палац Снігової королеви. Її трон, витвір майстерності, блищав як тисяча кристалів, а вітер ніжно співав пісню про вічність.
Снігова королева була не тільки владаркою льоду, але й доброю душею цього суворого краю. Вона віддавала свою силу, щоб захистити свій народ від морозів та небезпек. Її серце було чистим, як кришталева крига, і вона завжди допомагала тим, хто потребував її доброти.
Одного разу, коли весна наближалася, Снігова королева відчула, що її сили починають слабшати. Вона знала, що прийшов час передати трон іншій добрій душі. Та хто ж зможе взяти на себе цю відповідальність?
У селі, недалеко від палацу, жила дівчинка на ім'я Лілія. Вона була простою, але доброю душею. Її серце віддавало тепло, і вона завжди допомагала іншим. Снігова королева вирішила випробувати її.
В одну холодну ніч, коли місяць сяяв яскраво, Снігова королева з'явилася перед Лілією. Вона запитала:
"Ліліє, ти готова взяти на себе трон Снігової королеви?"
Лілія здивовано подивилася на королеву. Вона не могла вірити своєму щастю.
"Так, ваша величносте," відповіла вона. "Я готова служити народу і захищати його від холоду."
Снігова королева посміхнулася і передала Лілії свою силу. Льодяний трон засяяв яскравіше, а вітер знову співав пісню про вічність.
З того часу Лілія стала новою Сніговою королевою. Вона продовжувала допомагати своєму народу, а її серце було так само чистим, як і у попередньої королеви.
І так, добра Снігова королева продовжувала свою роботу, захищаючи свій народ і роблячи світ яскравішим і теплішим.
Зображення згенеровані нейронною мережею Leonardo.ai.