... слова застрягають у горлі і на кінчиках пальців.

Маю ті самі відчуття останні два тижні. І так само купа готового матеріалу для дописів лишається недоторканим у шухляді-смартфоні. Бо думки геть не про те, коли маємо стільки болю.
Ви ще наважилися на таку виставу. А я не пішла у цю п'ятницю на світову прем'єру симфонічного твору "Буча. Lucrimosa" Вікторії Польової в Києві. Не змогла, не готова ще то музики сліз, що ятрить душу кожною паузою. А прочитавши поетичний переспів "Отче наш" Катерини Калитко щодо Ізюмських поховань, мене взагалі накрило. Дуже сильний вірш.

З історичних книг дуже рекомендую до прочитання "Українець і москвин" Павла Штепи. Вона затягує, там всі відповіді на питання, хто є хто.