Привіт всім у спільноті.
Ранок в українців почався дуже рано. О 3 годині ворог почав масову атаку з повітря. Це не перша і боюся далеко не остання така терористична акція. Моя донька, яка зараз живе у Києві, не ходила в метро. А все тому, що пів попередньої ночі провела там, разом з тисячами інших містян. А далі був робочий день, короткий сон і знову вий сирени, вибухи.
Майже рік Україна жила без блекаутів. Сьогоднішній ранок нагадав, як то бути без світла, зв’язку, тепла. Попри це всі пішли на роботу, не забувши навідатись до пунктів незламності, щоб зарядити гаджети. Ось така сурова, безпросвітна реальність.
Чому ж безпросвітна? Це моє власне відчуття, яке що не день міцнішає і міцнішає. Таке враження, що за згустками непросвітної темноти вже скоро зникне маленький, ледь жевріючий промінчик надії. Світ, Європа в тому числі, нас «розіграла», як розмінну монету. Нікому не вірю…
-Америка надсилає ГУР претензію з приводу атак українських безпілотників на кацапську нафтопереробну та енергетичну систему. Мовляв, подорожчає нафта, а це погано. Що ж, енергетичний терор України, то сумно, але…рашку НЕ чіпати!;
-Європа на повну силу веде торгівельні відносини з росією протягом всього часу війни. Польща – «псевдобрати» он що витворяє з нашим зерном, а сама тихенько приймає з росії. Нідерланди – країна «ТОЛЕРАНТНОСТІ і СПРАВЕДЛИВОСТІ», написаних на папері, а не в реальному житті. За час війни експорт с/г техніки, насіння та добрив до кацапії з Нідерландів виріс у декілька разів. А ще, в Гаазі, де твориться всесвітнє право, проходило голосування для росіян, які сидять тут. І нікого не присоромив той факт, що зараз обирають того, кого в Міжнародному суді в Гаазі визнали воєнним злочинцем.
З приводу всього цього роблю один невтішний висновок: гроші правлять світом. Омиті кров’ю чужих дочок і синів, вони не тхнуть тероризмом і смертю. І НІХТО ніколи не зрозуміє українців, допоки сам не отримає шалений ракетний залп серед ночі.
****На фото люди в київському метро позавчора вночі. Цей песик потроваришував з моєю дитиною та зробив ту страшну ніч трішки кращою.
Hello to everyone in the community.
The morning started very early for Ukrainians. At 3 o'clock, the enemy launched a massive air attack. This is not the first and, I'm afraid, not the last such terrorist attack. My daughter, who now lives in Kyiv, did not go on the metro. And that's because she spent half the previous night there, along with thousands of other citizens. And then there was a working day, a short nap, and more sirens and explosions.
For almost a year, Ukraine has lived without blackouts. This morning reminded us what it's like to be without light, communication and heat. Nevertheless, everyone went to work, not forgetting to visit the points of indestructibility to charge their gadgets. This is the harsh, hopeless reality.
Why is it hopeless? It's my own feeling, which is getting stronger and stronger every day. It seems as if a small, barely glowing ray of hope will soon disappear behind the clots of pitch blackness. The world, Europe included, has played us like a bargaining chip. I don't believe anyone...
- America sends a complaint to the GUR about Ukrainian drone attacks on the Katsap oil refinery and energy system. They say that oil prices will rise, which is bad. Well, Ukraine's energy terror is sad, but... don't touch the Russians!
- Europe has been fully engaged in trade relations with Russia throughout the war. Poland - a "pseudo-brother" - is doing what it does with our grain, while it quietly receives it from Russia. The Netherlands is a country of "tolerance and justice" written on paper, but not in real life. During the war, exports of agricultural machinery, seeds and fertilisers to katsapiya from the Netherlands increased several times. And yet, in The Hague, where the world law is created, a vote was held for the Russians sitting here. And no one was ashamed of the fact that they are now electing someone who has been declared a war criminal by the International Court of Justice in The Hague.
I draw one disappointing conclusion from all this: money rules the world. Washed in the blood of other people's daughters and sons, it does not stink of terrorism and death. And NOBODY will ever understand Ukrainians until they themselves receive a furious rocket salvo in the middle of the night.