Дуже гарні дні в лютому. І аж втішно якось, хоча ця втіха дивна і її хочеться від себе гнати. І не дивно що хочеться, адже лютий для нас не найприємніший місяць. І під час Революції Гідності саме в лютому сталися дуже страшні події, пов'язані з розстрілом протестантів, наказом, що був відданий невідомо ким, по сьогоднішній день винні не несуть покарання, а ми пам'ятаємо і віддаємо шану Небесній сотні.
А ще, минуло всього лишень кілька років, як знову у вікна постукала біда - війна. І взагалі саме в лютому я втратила одну з найрідніших людей в своєму житті, і хоч минув не один рік, я пам'ятає цей день як вчора, і біль стискає серце, а сльози не втримуються. Тому лютий для мене уособлює лють. Важкий місяць.
Та я вірю, що все зміниться - час не лікує, але змінює свідомість, змінює відношення, ставлення наше до подій, і розуміючи, що ми не в силах щось змінити, вчимось жити з цими емоціями. Або трапляються якісь надто приємні речі, які трішки змінюють ставлення не до неприємних подій, а до періоду чи часу, чи наприклад, місяця лютого. Хотілось би щоб змінилось багато речей, і хтозна, можливо саме цей місяць компенсує неприємності, які приніс в минулому. Ось такі ранки і вечори з ніжними рожевими кольорами він нам дарує, справжні ванільні кольори.
