Коли повертаєшся з морозної прогулянки - нічого не хочеться робити, а тільки залізти в тепле ліжечко. Але дітворі не сидиться під ковдрою після веселощів, які зараз можна проводити на вулиці завдяти снігопаду. А ще й під враженням від того, що завірюха так почала раптово замітати і кружляти, що ледве встигли сховатись. От дітворі і не сидиться, це ми померзли, бабуся з дідусем, бігли аби встигнути сховатись від вітру, а дітям то тільки в смішки і радість.
Тому через переляканих дорослих, які запроторили їх додому і ще й під ковдру сунуть, позбавивши їх втіхи, тепер мусимо продрвжувати розваги вже вдома. Принесена паперова піца дуже навіть доречна. Гра цікава, довга, чесно кажучи 2 рази підряд в неї грати не хочеться, але майже 40 звилин складати свою піцу вистачило, щоб таки компенсувати недогуляний під снігопадом час.
