Повертаючись до Бородянки. Це містечко в Київській області багатьом "запало в душу". Адже зруйнований багатоповерховий будинок - дуже сумна і жорстока реальність. Зараз там проводять розгрібання завалів з метою знайти тіла загиблих людей. Дуже багато рятувальників ДСНС задіяно в цій роботі. Фотограф Роман Наумов зробив багато фотознімків із Бородянки теперішнього часу. Ці знімки показують, яким життям "живе" місто сьогодні.
Returning to Borodyanka. This town in the Kiev region "fell in love" with many. After all, a ruined high-rise building is a very sad and cruel reality. Now they are raking up the rubble in order to find the bodies of the dead. Many SES rescuers are involved in this work. Photographer Roman Naumov has taken many photographs of the current Borodyanka. These pictures show what kind of life the city "lives" today.
Коли я з дітьми ховалась у підвалі або в кладовці (як одному з безпечних місць в квартирі по багатьом рекомендаціям) я боялась саме такого результату, як в цьому будинку в Бородянці. Тому що коли на будинок скидується потужна авіабомба, мало шансів врятуватися у підвалі, а тим більше у квартирі. Це просто смерть. Пощастило тим людям, які як мінімум змогли не бути в домі в час атаки. Але дуже шкода, що в цих людей тепер немає дому...
When I hid with my children in the basement or in the pantry (as one of the safest places in the apartment according to many recommendations), I was afraid of such a result as in this house in Borodyanka. Because when a powerful air bomb is dropped on the house, there is little chance to escape in the basement, and even more so in the apartment. It's just death. Lucky for those people who at least could not be at home during the attack. But it is a pity that these people now have no home ...
Українці люблять облаштовувати свої будинки в міру своїх можливостей. Вони підбирають дизайн квартири, меблі, різноманітні дрібнички. Здається, що зараз це немає ніякого значення. Але насправді, всі ці речі для кожного мають значення. Люди, які втратили свій дім, дуже сумують за кожним куточком своєї квартири, за дбайливо підібраною постільною білизною, гарним посудом, улюбленими книжками тощо. Це все великий біль і удар по психіці.
Ukrainians like to decorate their homes to the best of their ability. They choose the design of the apartment, furniture, various trinkets. It doesn't seem to matter now. But really, all of these things matter to everyone. People who have lost their homes miss every corner of their apartment, carefully selected bedding, beautiful dishes, favorite books and more. It's all a big pain and a blow to the psyche.
Війна забрала в звичайних людей все, що вони мали, і найгірше, це відібрані життя тисяч невинних українців. Зараз, коли я перебуваю у безпечному місці, я бачу, як люди дбайливо ставляться до своїх будинків, подвір'я, кожен кущик, висаджений власниками - це скарб. Ці люди повірити не можуть, що скажений держава-сусід може ось так просто напасти і відібрати все. У комфортних мирних умовах війна для людей - щось нереальне, те, що відбувається на якійсь іншій планеті. Так і українці не могли повірити, що таке колись може трапитись у їхньому житті.
The war took away from ordinary people everything they had, and the worst thing is the lives of thousands of innocent Ukrainians. Now that I am in a safe place, I see how people take care of their homes, yards, every bush planted by the owners is a treasure. These people can't believe that a rabid neighbor can just attack and take everything. In comfortable peace, war for people is something unreal, something that happens on some other planet. And Ukrainians could not believe that this could ever happen in their lives.
Кожна автівка українця - це ще один їх скарб, на який часто сім'я збирає гроші роками. Спалені, розстріляні автомобілі - це звірства окупантів. Транспорт часто для людини є "другим домом", тому що в автомобілях люди проводять багато часу свого життя. А під час війни автомобіль був надією, рятівним колом для багатьох українців. Але, на жаль, це рятівне коло водночас було небезпечним, адже вас могли просто "з'їсти піраньї", а точніше, ви могли потрапити під обстріл, або ж просто у вас спалили чи обстріляли ваш автомобіль (в кращому випадку, без жертв).
Every car of a Ukrainian is another treasure of theirs, for which the family often collects money for years. Burned and shot cars are the atrocities of the occupiers. Transport is often a "second home" for a person, because people spend a lot of their lives in cars. And during the war, the car was a hope, a lifeline for many Ukrainians. But, unfortunately, this lifeline was dangerous at the same time, because you could just "eat piranhas", or rather, you could come under fire, or just you burned or fired at your car (at best, no casualties) .
А ось відголоски минулого життя у зруйнованому будинку. Люди хотіли жити спокійно, поки не прийшли скажені російські війська.
Сподіваюсь, війна швидко закінчиться і українці приступлять до відновлення усіх постраждалих міст, будинків, доріг і мостів... Слава Україні і слава ЗСУ!
Here are echoes of a past life in a ruined house. People wanted to live in peace until the mad Russian troops came.
I hope the war will end soon and the Ukrainians will begin to rebuild all the affected cities, houses, roads and bridges ... Glory to Ukraine and glory to the Armed Forces!
@tipu curate
Upvoted 👌 (Mana: 200/500) Liquid rewards.
З приходом весни, я по особливому люблю свій дім, своє подвір'я. Дуже шкода людей, які втратили свій куточок. Це наче відмирає частина душі.