Сьогодні я хочу розповісти вам, друзі, про історію своїх непростих відносин із лазаньєю та поділитися рецептом та фотографіями лазаньї, яку я приготувала нещодавно.
Лазанья - це страва італійського походження, що складається із шарів тіста, які чергуються із шарами м'ясної начинки та соусу. Найбільш близьким до оригінального є спосіб приготування лазаньї із готового тіста. Це тісто теж буває різне: є варіанти, коли його потрібно відварити, а є й такі, які можна використовувати так як є і вони доходять до готовності вже в процесі приготування самої лазаньї.
Вперше я приготувала лазанью дуже давно, ще у студентські роки і мені дуже сподобалася ця страва. То ж коли моя найкраща подруга запросила мене до себе додому на на канікулах в гості, ми з нею вирішили приготувати лазанью, щоб пригостити її рідних смачною стравою. Це мав бути сюрприз, листи лазаньї ми купили в магазині. Пачка коштувала тоді 30 гривень, страшні гроші для студентів у ті часи. Проте цей тип тіста потребував попереднього відварення. Оскільки моя подруга була в себе вдома, то на правах господині вона взялася це зробити. Але вона взяла для цього дуже малу посудину, кинули туди листи лазаньї усі разом, то ж вони очікувано (це я тепер так, маючи стільки років кулінарного досвіду так гонорово пишу 😄) злиплися докупи. Ми потім віддирала ці листи один від одного і використали їх. Мабуть годі й казати, що лазанья вийшла геть ніяка і сюрприз не вдався.
Через декілька років, коли я закінчила навчання і працювала на роботі, я вирішила приготувати листи для лазаньї самостійно. Але, оскільки для цього була потрібна мука із твердих сортів зерна, це залишилося лише наміром. Проте до мене мали тоді прийти гості, а й вже була пообіцяла їм, що приготую лазанью. Коли я гарячково вирішувала, що робити, одна з моїх подруг порадила використати мені в якості альтернативи листів для лазаньї вірменський (тонкий) лаваш. Лаваш в місцевому магазині був і він виявився непоганим замінником традиційного тіста. Звісно ж, відмінності є, лаваш значно тонший, то ж він легше просочується соусом, така лазанья більш соковита. Але моїм гостям сподобалося і мені теж, то ж, оскільки вірменський лаваш значно дешевший за листи для лазаньї, цей спосіб приготування лазаньї став основним для мене на довгі роки.
Звісно ж, я продовжувала експерементувати, якось я приготувала лазанью по-українськи, де замість тіста використовувалось капустяне листя. Цей "лінивий голубець" особливо зацінив був мій чоловік 😃. Проте нещодавно я вирішила повернутися до витоків та приготувати лазанью за класичним рецептом, із спеціального тіста.
Інгредієнти:
- 1 пачка готового тіста на лазанью (200 - 250 грам)
- 1 кг м'ясного фаршу
- 0,5 кг помідорів
- 2 середніх цибулини
- 1 велика або 2 маленьких моркви
- декілька зубчиків часнику
- 1 літр молока
- 100 грам борошна
- 300 грам сиру
- 50 грам пармезану
- сіль, перець до смаку
- олія для смаження
Приготування:
Цибулини очистити від лушпиння, помити та дрібно нарізати. Часник подусити ножем. Морквину очистити від шкірки і натерти на середній терці. З помідорів також потрібно зняти шкірку (для цього їх потрібно ошпарити окропом, тоді шкірка відстає дуже легко), а м'якоть зблендерувати.
Цибулю та часник обсмажуємо на олії до золотистого кольору. Додаємо туди натерту на тертці моркву і також обсмажуємо. Додаємо фарш, сіль та перець до смаку і тушимо це все до готовності, приблизно 20-25 хвилин. Потім вливаємо туди м'якоть помідорів і протушуємо ще хвилин 5.
Тепер нам необхідно приготувати соус бешамель, який є важливим елементом лазаньї. Масло розтоплюємо в окремій посудині, додаємо борошно і перемішуємо. Цю суміш потрібно легенько обсмажити і після цього тоненькою цівкою влити молоко, не перестаючи перемішувати. Доводимо суміш до кипіння і чекаємо доки соус за густиною стане як густа сметана. Не забуваємо перемішувати, щоб не утворились грудочки. Соус посолити.
Повертаємось до нашої лазаньї. Сир натираємо на крупній тертці, пармезан - на дрібній. У форму для запікання викладаємо листи для лазаньї (перед тим треба уважно прочитати інструкцію на упаковці і, якщо потрібно, листи відварюємо, мої цього разу не треба було).
На перший шар тіста викладаємо половину нашого фаршу, який заливаємо третиною соусу бешамель. Посипаємо тертим сиром (беремо половину), накриваємо другим шаром тіста. Викладаємо решту фаршу, знову додаємо бешамель і зверху тертий сир. Накриваємо тістом, що залишилося і виливаємо залишки нашого соусу. Ставимо лазанью в духовку, нагріту до температури 180 градусів на 40-45 хвилин. Після цього лазанью витягуємо, посипаємо пармезаном і повертаємо в духовку ще на 5-10 хвилин.
Все, наша класична лазанья готова! Мушу зазначити, що, за рахунок більш товстого тіста, лазанья із готових листів, більш ситна, ніж із вірменського лаваша. Я відчула ситість вже після одного шматочка 😉.
