11 років вже минуло з тих днів, коли на Майдані Незалежності відбувалась кривава розв'язка кількомісячних протестів Революції Гідності. 11 років, а в пам'яті все закарбувалось, неначе все це було вчора.
Поки вся країна оплакувала розстріляних "силовиками" мирних людей, росіяни почали операцію з анексії Криму. І по сьогоднішній день так і не відомо, хто віддавав накази на розстріл, хто стріляв і де тепер ці люди, і чи були серед них росіяни?
І сьогодні, в знак пошани перших полеглих у вже тоді розв'язаній росіянами війні, я пройшовся вулицею Інститутською. Ранок доволі морозний, але людей трохи є.
Саме з території цієї будівлі Національного банку України працювали снайпери по мітингувальниках. Вільний простір і люди були просто як на долоні в прицілах гвинтівок.
Застав як раз біля каплички на верхньому виході метро "Хрещатик" відкриття тематичної виставки, присвяченої тим подіям.
Дуже шкода, що героїчний вчинок героїв Небесної сотні потроху забувається, а в цій страшній війні, розв'язаній російськими виродками, вже лік іде на Небесні тисячі.
Слава Україні!
Героям слава!
Пам'ятаємо...
