Всі деревця нашого саду, відчувши різке похолодання та дощі останнього тижня швиденько поскидали свій цвіт. Сподіваюсь, що цього короткого проміжку раптового літа їм було достатньо для подальшого розвитку.
Але одне деревце на перекір погоді та загальній тенденції, розквітло та тримає цвіт в розпал одного за другим буревію та рясних злив. Це молоденька вишенька, яка квітне впевнено, рясно, ароматно.
Це сорт пізньої вишні, яку ми посадили давненько, але яка вперто не хотіла рости. Та за пару крайніх років, нарешті, почала набирати росту і активно цвісти.
