Про сьогоднішнє релігійне свято дізналася випадково. Бо хотілося послухати за сніданком новини, а замість них на екрані телевізора з'явилася трансляція богослужіння. Здивувало, що це транслюють у понеділок. Але все прояснилося: у понеділок, 25 березня, за новим церковним календарем православні віряни відзначають одне з головних свят - Благовіщення Пресвятої Богородиці. У народі його називають - Благовіщення.
Ну ось, подумала я. Може, хоч сьогодні російські негідники стримаються від вбивств та руйнувань на нашій землі. І спокійно взялася за звичні домашні справи. На вулиці було сиро, вітряно, холодно. Тому вмостилася зручно на дивані, і під бубоніння телевізора продовжила своє рукоділля.
Аж раптом почулися далекі вибухи. Спочатку не повірила: тривоги не чула, телевізор мовчить... А, вже не мовчить! Дійсно, відбувся черговий терор ракетами нашої столиці, і це - в такий святий день! М-да, дуже сильно 'релігійні' наші руські сусіди... Вдарили двома балістичними ракетами по Києву. Серед білого дня. Кожна із ракет - біля 4 тонн. На мільйонне місто. Це просто не має ніякого виправдання!
Звуки сирен змішалися із звуками вибухів. Ці ракети мали гіперзвукову швидкість, тому й не встигли спрацювати попереджувальні сирени вчасно. Від моменту пуску руснею до моменту прибуття до Києва пройшло чуть більше 3 хвилин. Одне щастя: обидві балістичні цілі були вражені нашою ППО. І це врятувало Київ та киян від величезних руйнувань та жертв.
А я виходжу на свою ділянку. Тут вже і часничок із цибулькою проклюнулись. І ранні квіточки цвітуть. І тюльпани набираються сил. А ось і китайська півонія випускає свої майбутні квіточки, стверджуючи циклічність Життя і Зимового Спокою. Які ракети, яке знищення, для чого ви це робите, люди??? Та не люди ви... Тих, хто розпочав це знищення на нашій землі, людьми назвати неможливо.
Трохи пізніше стало відомо, що уламки однієї із збитих російських ракет зруйнували частину основного корпусу Академії Мистецтв імені Бойчука. Моя дитина колись хотіла там вчитися...
На щастя, у цей день у приміщеннях нікого не було. Тому обійшлося без жертв.
І на радість моєї дитини, її улюблена майстерня чудом уціліла. Це фото вона надіслала мені сьогодні. Зі сльозами на очах дивилася я на ці руїни і думала: будьте ви прокляті, ті, хто дає команду на пуск ракет по мирних містах. І ті, хто натискає 'пуск'.
Навіть у свято Благовіщення не боюся написати ці слова.
Миру всім!
Дякую, змотивували мене почитати сторінку викіпедії, про це свято.