Зранку я думала, що день не зовсім вдасться через дощову погоду. Так, не дуже люблю, коли мої песики сильно намокають через довготривалі прогулянки під дощем. Але ніколи не скорочую ні час, ні маршрут: у природи немає поганої погоди. Незважаючи на дощ, пташки в лісі так само щебечуть, дерева - шумлять, а на лісовій галявині розквітають викинуті дачниками колись давно тюльпани.
Настав час мого улюбленого салатового кольору пробудження листя. Цей світлий фон лісу буває тільки раз на рік, і хочеться насолоджуватися ним якнайдовше.
Так що повернулися мої песики сьогодні мокрими, як собаки. 😁 Та це не біда: вони гарно поїли і висохнуть у своїх теплих будках.
А от іншим песикам росіянці сьогодні дали важку трагічну роботу - шукати людей під завалами... Адже о 9 ранку по Чернігову ворог випустив три 'Іскандери'. Від моменту оголошення тривоги до удару ракет минуло приблизно 5 хвилин. Мирні містяни навіть толком в укриття перейти не встигли. Ракети впали майже у центрі міста. Зруйновано та пошкоджено багато житлових будинків, лікарня, головний корпус Університету Політехніки...
Як повідомляють у поліції Чернігівської області, станом на 15:40 відомо про 15 загиблих людей, 61 травмованих, з них троє дітей. Також на цей час відомо про шість зниклих безвісти громадян. Пошукові роботи тривають. Під завалами можуть бути люди...
Ракетний терор росії проти мирних українців продовжується. Руйнації та смерть, каліцтва та горе - це ціль путіна. Більше нічого у нього в голові немає, я так бачу. І його країна такий же самий ізгой, як і він. Тому Україні не просто мир потрібен. Потрібна повна поразка країни-агресора. І справедливе покарання для всіх, хто вирішив проливати нашу кров на нашій землі.
