Ось і настав час привчати врятовану собачку-маму до прогулянок поза межами двору. Її цуценятка вже гарненько підросли, навчилися їсти з мисочки кашу з м'ясом, і мама їм потрібна все рідше й рідше. Хоча вона ще годує їх своїм молочком. Але більшу частину дня Джесіка спить, залізши на стіл. Щоб малюки не діставали. Отакі собачі проблеми виховання діток бувають! 😁
Саме через те, що Джесіка ще годує діток молочком, я й задумалась про одяг для неї. Адже на вулиці - морози, і зима піде від нас ще не скоро. А собачка може застудитися. Ще й стерилізація її чекає зовсім скоро. Після неї теж потрібна буде одежинка, щоб загоїлися шви. От і пішла я питати в google, як в'яжуться комбінезончики для песиків.
Для початку, кажуть, треба зняти мірки. Ну ясне діло, як же без них! Людям також перед пошиттям одягу треба мірки зняти. Щоб добре сидів новий одяг.
От і запросила я Джесіку в кімнату до себе. Щоб мірки зняти.
А собачка одразу ж - скік! І на диван. Наче все життя тут сиділа. Наче народилася на цьому дивані!😁
Ні-ні, кажу я їй. Йди до мене, стій на твердій підлозі, щоб мірки вірно зняти. А то як ти потім на вулицю вийдеш в непідходящій одежині! Нам, моделям, треба виглядати ідеально, "з голочки". Тому - стій і не крутися!
Бідне довірливе створіння так чемно і чесно витримало всі мої "знущання", що тепер мушу зв'язати для неї найкращого у світі светрика. А як жне інакше, - вона того варта!🐶