Monomad Contest. Such a different life

En	Ua
Hello, friends! Even on these grey, gloomy, and chilly May days we're having now, the city keeps living its own life. On its streets, you can see all kinds of interesting people — interesting not just in appearance, but in what they do. Some are rushing to work, school, or a meeting, while others work outside simply because they have no other choice. One person, for example, sells flowers near a shopping center. Someone else, who has the means, enjoys leisure — say, buying a buggy to experience off-road thrills. In our region, that's not a necessity but rather a luxury for those who can afford it. And then there are those who work hard just to earn enough for a meal. And all this — just on one small stretch of street. Only in the city can you encounter such a variety of people and situations. If you take a closer look at the photos I share here, each one could be the beginning of a story. You can imagine it unfolding in the past or in the future. Each image is a point — a point at the intersection of space and time. And it's up to your imagination whether you want to see the full story behind it. And perhaps, one of them might even be true.	Привіт, друзі! Навіть у сірі, похмурі й холодні травневі дні, які ми маємо зараз, місто живе своїм життям. На його вулицях можна побачити безліч цікавих людей. Цікавих не лише зовні, а й тим, чим вони займаються. Хтось поспішає на роботу, навчання чи зустріч, а хтось, навпаки, працює просто неба, бо не має іншої змоги. Ось, наприклад, людина продає квіти біля торгового центру. А хтось інший має можливості для розваг — скажімо, купив багі, щоби насолоджуватись екстримом і швидкістю по бездоріжжю. У нашому регіоні це не необхідність, а радше забава для тих, хто може собі її дозволити. А є й ті, хто важко працює просто заради того, щоб заробити собі на обід. І все це — лише на одному клаптику вулиці. Лише в місті можна зустріти стільки різних людей, побачити такі різні ситуації. Якщо проаналізувати всі світлини, якими я ділюсь тут, — кожна з них може стати початком історії. Її можна уявити й у минулому, і в майбутньому. Кожне фото — це точка. Точка на перетині простору і часу. І вже від вашої уяви залежить, чи захочете ви побачити за цими зображеннями цілісну історію. І, можливо, одна з них виявиться правдою.

Hello, friends! Even on these grey, gloomy, and chilly May days we're having now, the city keeps living its own life. On its streets, you can see all kinds of interesting people — interesting not just in appearance, but in what they do. Some are rushing to work, school, or a meeting, while others work outside simply because they have no other choice. One person, for example, sells flowers near a shopping center. Someone else, who has the means, enjoys leisure — say, buying a buggy to experience off-road thrills. In our region, that's not a necessity but rather a luxury for those who can afford it. And then there are those who work hard just to earn enough for a meal. And all this — just on one small stretch of street. Only in the city can you encounter such a variety of people and situations. If you take a closer look at the photos I share here, each one could be the beginning of a story. You can imagine it unfolding in the past or in the future. Each image is a point — a point at the intersection of space and time. And it's up to your imagination whether you want to see the full story behind it. And perhaps, one of them might even be true.

Привіт, друзі! Навіть у сірі, похмурі й холодні травневі дні, які ми маємо зараз, місто живе своїм життям. На його вулицях можна побачити безліч цікавих людей. Цікавих не лише зовні, а й тим, чим вони займаються. Хтось поспішає на роботу, навчання чи зустріч, а хтось, навпаки, працює просто неба, бо не має іншої змоги. Ось, наприклад, людина продає квіти біля торгового центру. А хтось інший має можливості для розваг — скажімо, купив багі, щоби насолоджуватись екстримом і швидкістю по бездоріжжю. У нашому регіоні це не необхідність, а радше забава для тих, хто може собі її дозволити. А є й ті, хто важко працює просто заради того, щоб заробити собі на обід. І все це — лише на одному клаптику вулиці. Лише в місті можна зустріти стільки різних людей, побачити такі різні ситуації. Якщо проаналізувати всі світлини, якими я ділюсь тут, — кожна з них може стати початком історії. Її можна уявити й у минулому, і в майбутньому. Кожне фото — це точка. Точка на перетині простору і часу. І вже від вашої уяви залежить, чи захочете ви побачити за цими зображеннями цілісну історію. І, можливо, одна з них виявиться правдою.