Sort:  

Як би мені не були цікаві такі місця. Вони уоособлення релігії, проти якої я нічого поганого не маю, (гарний інструмент управління). Для себе ж я завжди розмежовую релігія/віра.

Мені цікаві віруючі люди. На людях вони дуже правильні і хороші. В них хороші сімʼї. ( це погляд з боку, і звісно не про всіх, є винятки).
Але, я особисто, прийняла за істину, що це не людська природа, в нас є «щось» від тварин, це щось - агресія, прагнення до влади, подавляння інших, короче інстинкти звіра.
І ось тут - не стиковочка. Тому що я знаю справді хороших людей хто ходить до церкви.

От що ти за ребус мені загадуєш? В чому нестиковка?

Все індивідуально.

Нестиковка з моїми уявленнями. Які можуть бути не вірними. Коли ти хороший - це подавлення інстинкту звіра. І от уяви в тобі сидить вовк - а ти ведеш себе як янгол. І скоріше не помічаєш , що ти це і вовк також. Ну Вовка це має бісити вірно?
І він колись вирватися має ?
На цьому мої уявлення про Вовка закінчуються.

Питання, чому по твоєму не можна контролювати вовка і випускати тоді, коли це тобі треба? Це знову ж, як в Наруто.... В ньому в середині запечаталась колосальна суцільно негативна сила, яку в решті решт він навчився (спочатку контролвати) використовувати.

Сюди ж Приклади

Про маніяків серійних знаеш як кажуть сусіди?
Та то ж пупсик , вчитель - інтелегент….
На мою думку вовчик вирвався з клітки.

Є і такі випадки. Все залежить від людини. На мою думку, бути добрим і володіти внутрішнім звіром - реально.

Ну це і є єдність протилежностей.

Тут згоден 😆

Не можна судити про концепції виходячи з прикладу окремих індивідів.

давай не будемо чіпати тему релігій.

Розставимо ази:

Людина сама робить вибір?
Віра це велика сила?
Люди йдуть в релігію, бо вважають, що там вони "зміцнять" (прокачають) свою віру. Хоча, для того, щоб вірити - достатньо просто вірити...

Пробач за емоцйність. Для мене це складна тема. Якщо пам'ятаєш, що я писав в досвіді ХД, знаєш чому...

для того, щоб вірити - достатньо просто вірити... - ця мудрість далась дорогою ціною

Я не загадую ребус. Я пишу не думаючи. Свої відчуття. В цьому моя проблема. Я не аналізую. Не стримую себе , а даю вихід всьому, що льеться.

не називай це проблемою, а то і правда в це повіриш

Дкмати це важка праця, яка потребує багато сил та енергії. Ти добре кушаєш?

Можок (аджна) штука лінива, якщо можна не думати він/вона не буде думати...

Мені більше всього подобаються дописи свої. Над котрими була робота до. А писалися вони - що в голову прийшло в допис і пішло. Ось така легкість - це плюс до не думати , що пишеш. Народження допису не трапляється в муках. І від того задоволення.

А мінус - може занести.
Можу довіритись Ловеру, а з ним треба бути обережним.

мій внутрішній лис, вже майже під контролем.
тим більше я обіцяв.

Як ллється - виливай...